«Я уважно стежу за тим, що робить Світлана Бевза, – коментує фешн-критик Тетяна Хмелівська. – Спочатку було Trade Mark Defile, півроку тому – Fresh Fashion. Світлана дуже професійно підходить до того, чим деякі її колеги нехтують – trend-book’ів. Уважно вивчивши прогнози на найближчі кілька років, Світлана замовила тканини – білий, світло-сірий, світло-голубий. Відштовхуючись від цієї колірної гами, вона зробила дуже легку, дуже літню колекцію. Головною героїнею наступного літа буде маленька біла сукня. Це реакція дизайнера на глобальне потепління. Переносити спеку вона пропонує в стилістиці 80-х, які, на думку Світлани, будуть актуальні наступного літа. Облягаючі сукні-сорочки із тонкого шовкового джерсі, туніки з асиметричним рукавом, вузькі спідниці-олівці і широкі брюки з трохи завищеною талією. Колекція абсолютно комерційна, і це комплімент».

Про колекцію Марини Муляр для модного дому Artinelli можна сказати те ж саме – вона цілком комерційна, не дивлячись на складності драпіровок і велику кількість складок. Але в цьому випадку хочеться трохи більше арту, бо середньоєвропейська, правильна, з потраплянням у деякі тренди колекція для міської, заклопотаної жінки, яка хоче виглядати елегантно – це добре. Проте після яскравого старту Марини в «Нових іменах» і дуже жіночної колекції у стилі 40-х хотілося б від неї більшої самоідентифікації, а вона ніби ховається за професійністю, технологічністю і комерційною доцільністю. Втім, поставлені завдання – поєднати об’єм із чіткою архітектурою крою – вона виконала на відмінно. Як і більшість світових дизайнерів, Марина Муляр зробила акцент на плечах – рукав-реглан, рукав-дзвін довжиною три чверті, широкий манжет на приспущеному рукаві – тенденція широких плечей зберігається поруч із грушовидною формою силуету. Асиметрія простежується у великих заокруглених комірах, в косому крої відрізної талії, у сукнях домінують завищена талія і драпіровки, а приглушені квіткові полотна обрамляють м’які молочно-білі манжети.

На третій день від правильних, чистеньких, задрапірованих довгоногих дівчат на подіумі починається легке запаморочення, і, як буває завжди на будь-якому тижні моди, хочеться антидоту. Цим засобом і була в суботу колекція Ксенії Марченко, в принципі – тренди вони і є тренди, але зміксована розмашисто, сміливою рукою, з мазками яскравих кольорів, у стилістиці ґранж X’U виглядала свіжо, а при цьому в комерційності нічого не втратила. Перше, що спадає на думку – вплив навчання в лондонському Central St. Martins College of Art&Design, у паралель прийшло – як при порівнянні українських і британських молодих дизайнерів на першому Fresh Fashion наші виглядали трохи скутими та обережними на тлі фантазійних і розкомплексованих англійців. Дівчат на наступне літо Ксенія одягла у сукні-майки і батистові сукні-сорочки, в об’ємні брюки з завищеною талією і трикотажні сукні з перебільшеними «погонами» і вшитими кишенями, блузки і футболки з бантовими складками та улюблені нею шорти-борцовки. Чоловікам, на думку дизайнера, комфортно буде в тих же футболках із бантовими складками, майках-алкоголічках, трикотажних олімпійках. Ксенія, на відміну від багатьох наших дизайнерів, які побудували колекцію на 95% на сукнях і решту 5% добили спідницями і піджаками, подбала про весь літній гардероб – від купальника (ефект подвійних трусиків і ґрона зав’язок двох кольорів) до плаща-трапеції для жінок та від бриджів-сафарі до вітровок у чоловіків. Пройшовши у Лондоні курс деконструкції одягу, у новій колекції Ксенія тренувалася на джинсах – вона їх відрізала, створювала ефект ремонтної заляпаності, прикрашала квадратиками дзеркалець. За літній кураж і відчуття легковажності відповідали гольфи, розшиті сріблястими паєтками, і нашиті на білі блузи з органзи яскраві гірлянди квітів – реверанс у бік Індії, по якій цього року подорожувала Марченко.

Модернізація стилю Анни Бабенко відбувається впевнено, але повільно. В тому сенсі, що нові тенденції у неї тісно переплітаються із яскраво вираженими і масово проексплуатованими кілька сезонів тому. Елегантність, мінімалізм, заявки на інтелектуальність – ось стилістика колекції весна-літо‘2008 від Анни Бабенко. В її основі – сукня, з плавними лініями об’ємних спідниць, з пишними рукавами, з актуальною довжиною вище коліна. Варіації – сукня-туніка чи сукня-трапеція, об’ємний блузон чи класична коктейльна сукня. Анна не експериментувала з принтами, але на деяких монохромних речах пустила вузькі прямокутнички вишивки бісером, гралася здебільшого з фактурами – гладенькі сперечалися зі стьобаними, рельєфні з об’ємними. Прийом об’ємних, ніби дутих смужок на горловині, рукавах, подолі робив мінімалізм менш аскетичним, а всі відтінки червоного – від малинового до пурпурового – не дають такій жінці загубитися в натовпі. Сріблясті фрагменти м’яко натякали на футуризм, а вузькі довгі шовкові брюки не дають забути про фірмовий стиль Анни Бабенко.

Показ Світлани Теґін був неочікувано коротким, аж залишилося відчуття несправедливості: чому так мало? З’ясувалося, що дизайнерка показала лише половину колекції, повністю її побачать днями на Тижні моди у Москві. До того ж, частина, показана в Києві, прямо продовжує минулу – ті ж спідниці-балони, сукні з об’ємним низом, силует «перевернутий келих», тільки в літньому варіанті, а отже не кашемірові, а шифонові та шовкові і дивовижно пластичні в русі. В’яло рожевий, чорний, графітовий, білий, сірий, мерехтливо ліловий відсвічують холодним сріблом – колготи, ніби покриті сріблянкою, під об’ємною прозорою сукнею срібний чохол прямого силуету: це як відблиск підводного світу, мерехтіння місячної доріжки на воді. Дивовижно жіночні і тендітні сукні, що підкреслюють талію і м’яко облягають тіло, доповнюються кашеміровими топами і спідницями.

Тетяна Земскова і Олена Ворожбит в наступному сезоні зосередилися на технологічних тканинах нового покоління, придуманих невгамовними рушіями моди – італійцями. Вони поки складні для крою та обробки, але власникам ніяких клопотів не додадуть, – кажуть Тетяна і Олена. Очевидно, улюблений історичний період моди у дизайнерського дуету – 60-ті, уже скільки їхніх інтерпретацій вони витримали і все не вичерпуються. А все тому, що Земскова і Ворожбит не буквально копіюють формальні ознаки, познімавши знакові вершки, але передають філософію одягу того часу. Їхня остання колекція зроблена у спокійних, приглушених кольорах – пісок, молочно-масляний, жовтий, а потім лимонний, салатний, осінньо-оранжевий, приглушено бордовий. Силуети прості і класичні, а деяку фривольну об’ємність стримують фірмові жорсткі прострочені манжети, із фірмового також – любов до ґудзиків, плащівка, манжети з крупними ґудзиками, накладні кишені. Домінують у колекції сукні, але білі блузи – рафіновані й романтичні, та широкі чорні брюки, що складають невмирущу формулу елегантності, як і інше класичне чб, Земскова і Ворожбит прогнозують і в майбутньому. Для актуальності рекомендується додати трохи лаку до великих сумок і капелюхи.

Андре Тан залишився незадоволеним своєю останньою колекцією, і це хороший знак на шляху до видужання дизайнера від зіркової хвороби порожнечі. По-перше, пояснив Андре, колекція не повна – всі ідеї втілити не встигли, по-друге, мала бути трохи іншою – з ухилом у віру і духовність. Те, що ми побачили в суботу, це якийсь новий Тан – він любить відкриті, сексуальні, романтичні сукні, він захоплюється грою світла на контрастах матового і блискучого, він грається драпіровками і залишає простір для драпіровочних експериментів своїм клієнткам – такі собі трансформери, йому імпонують рукави-буфи. Тут поруч із сукнею-сорочкою грушовидної форми зустрінеш жіночні сукні у дусі Унгаро. За словами дизайнера, на колекцію його надихнули храми і пам’ятники старої Європи, мабуть, і античні одежі, і легкі, повітряні драпіровки епохи Відродження. Жінка майбутньої весни та літа вже менше залежить від рекомендацій модних журналів, вона самодостатня і рішення приймає, керуючись лише доцільністю і власними примхами. Колір лазурі, синій, блакитний, в’ялої троянди – чисті, монохромні, а їх акварельно ніжне поєднання підкреслюють колготи таких же делікатних відтінків. Що ж залишилося від колишнього Андре Тана, прихильника Йоджі Ямамото і smart couture? Ремінісценції, як не парадоксально, видно в чоловічому блоці, який дизайнер представив вперше. У цій колекції не все зрозуміле, мені здається, і самому дизайнеру, але інтуїція підказує правильні ходи.



Текст: Валентина Клименко



На фото:

1-3. Колекція Svetlana Bevza

4-6. Колекція Марина Муляр для 'Артинеллі'

7-9. Колекція Ксенія Марченко для X'U

10-12. Колекція Анна Бабенко

13-15. Колекція Світлана Тегін (Росія)

16-18. Колекція Тетяна Земскова/ Олена Ворожбит

19-21. Колекція Андре ТАН