«Що таке тренди і чи не сковують вони політ дизайнерської фантазії?» – це питання хотілося обговорити після показу Олесі Теліженко, яка свою творчість присвятила дослідженню української культури. Тема її нової колекції – «Скіфія золота. Великий Степ». По крихтах, акуратно вона вводить тему нашого історичного минулого в сучасний костюм. У першому блоці (куртки, брюки, сукні, плащі) трошки мілітарі, втілення зручності і мобільності – скіфські мотиви не кидаються у вічі, з’являючись у вигляді невеликих вишивок на кишенях, клапанах або спинці, – вважає фешн-критик Тетяна Хмелівська. Зате другий блок, чорно-білий, більш декоративний: пальта, сукні, сарафани щедро прикрашені золотою вишивкою у аменитому «звіриному стилі» – прекрасні олені, дивні дерева, грифони, що оберігають скарби. Нехай сьогодні етнічні мотиви неактуальні, але дизайнерка вважає, що для нашої країни етніка завжди буде трендом. Якщо ви сумніваєтеся, почитайте наукові роботи з українського народного мистецтва, які написала Олеся Теліженко, і ще раз передивіться цю красиву колекцію.

Навколо колекції Larisa LOBANOVA for Гардеробchic виникла міні-дискусія: вона – суто одеська чи в інших містах дівчата теж люблять повеселіше? Королівські корони, які прикрашали голови моделей, якраз ні в кого сумнівів не викликали, а літні сукні в жабки, мишки, хрюшки життєрадісних кольорів – декого можуть і насторожити. Колекція вийшла суто круїзною – вранці на море у футболці з написом «I am the Queen» або у веселенькій сукні-майці чи прямій сукенці з принтами мультяшних білок, їжачків, кажанів, страусів. До обіду можна вийти і в актуальних міні-сукнях А-подібного силуету чи міні-сарафанах оранжевого, малинового, салатового, жовтого, червоного кольорів, густо всіяних смішними звірятками. Ці коктейльні сукні доповнені «дитячою» фурнітурою – яскравими полуничками, сонечками, сердечками. А ввечері принцеса перетворюється на королеву – вона одягає вечірню шифонову сукню зі шлейфом і драпіровками, на якій розквітають великі тропічні квіти, що подекуди посилюються бісерною вишивкою. Міняється і фурнітура – на кольорові стрази. У колекції Лариса Лобанова використала складну технологію, яка сьогодні практикується дуже рідко – так звана «муляжна сукня», коли із цільного шматка тканини сукню моделюють прямо на жінці, що забезпечує їй і хорошу «посадку», і стовідсоткову унікальність. Звісно, бум на діснеєвських та інших мультяшних героїв пройшов кілька сезонів тому, але в мене практично немає сумнівів, що ця на 100% комерційна колекція не затримається на вішаках. Що-що, а почуття гумору у нас є.

Якби я не бачила, як виглядають моделі німецької марки Annette Gortz у магазині і якої вони якості, то до представленого на подіумі поставилася б прохолодно. Сірий, чорний, бруднувато-білий, коньячний, темно-коричневий, багато м’ятих, жмаканих фактур, вільний, хоч і неправильний силует – такі речі у нас традиційно не викликають захвату. Це той випадок європейського підходу до одягу, коли ти бачиш у жінці очі, усмішку, поворот голови, м’яку привабливість чи жвавість, а вже потім те, у що вона одягнена. І хоча в Україні абсолютно протилежна традиція – для початку прийнято оцінювати бюджет і джерела гардеробу, а потім їх щасливу власницю, речі Annette Gortz непогано продаються у Києві. Німецька дизайнерка розповіла на прес-конференції, що її улюблена колірна гама – влітку білий, взимку чорний незмінно присутня в усіх її колекціях, і речі вона робить для таких жінок, як сама: вони незалежні і самодостатні, багато подорожують і цінують зручність і нестандартність. Треба визнати, що Аннет Ґьорц робить не моду, а продає винайдений одного разу стиль, втім щосезону мудрує над новими деталями. Бавовняні сукні і блузи, тонкий зіжмаканий трикотаж, укорочені широкі брюки з кишенями внизу чи вузькі, об’ємні замшеві плащі, светри із підтяжками і різноманітними резинками, улюблена асиметрія, кардиґан із виворотними швами – тут практично не знайдеш чистих силуетів, але в такому одязі є безсумнівна перевага: він не нудний.

Ви ще не в білому? Тоді вам до Христини Гусіної, її колекція «Круїз бажань» просто сліпить очі від суцільної білизни. І виглядає дуже монотонною. Слабо розбавляли цю стерильність газетні кораблики на головах моделей, рідкісний бежевий трикотаж, модні в цьому сезоні кольорові сумки-кульки, що складаються у конверти, в комплекті з ботильйонами з широкими халявами. Дизайнерка акцентувала увагу на відсутності виточок, але ж сукні через це «стовбурчились» навіть на фігурах моделей, а дикий шовк під світлом софітів не відрізнити від матеріальчиків з київських ринків. Сукні-трапеції і перевернуті трапеції з кишенями-кенгурушками на поясі у білому кольорі погано тримали архітектуру силуету. У круїз Гусіна пропонує також комбінезони з шортами і брюками в стилістиці не такого далекого ретро, блузи з матроськими комірами і «пластикові» дощовики. У Христини Гусіної завжди чудово виходить трикотаж, і навіть щедра брендованість не зіпсувала його у колекції сезону весна-літо’2008.

Шоу GOLETS first line було дуже яскравим, але оскільки показ проходив у напівтемряві, фактуру, деталі, аксесуари роздивитися було вкрай важко. Принтовані ельфи, водоспади і ґроти на шовку, черепи (тренди минулих сезонів), але усміхнені, на шифоні і шовку, пір’я, малахітові камені як аксесуари, лакові паски натякають на те, що все це докупи має носити натура драматична. А відповідний відеоряд із фільму «Дев’яті ворота» підтверджує це. В основі колекції – коктейльні сукні міді насичених монохромних кольорів – фуксія, зелений, бузковий, жовтий і довгі шифонові з «вибуховими» кольоровими розводами. Поки колекцію підготують у магазини на весну, плісировані крила треба поспішати тиражувати – на Новий рік на них буде великий попит. У принципі головне, що показала Олена Голець – можливості виробництва класичних чоловічих смокінґів і фраків. Тканини найкращої якості, які використовують престижні світові марки для виробництва цих «урочистих» костюмів, уже закуплені в Італії, закрійник, що раніше працював для Brioni, уже працює для Голець, і скоро у Києві відкриється бутік під чоловічу лінію від Олени Голець.



Текст: Валентина Клименко