З дизайнером Оленою Даць спілкувалася редактор журналу "Сезони моди" Тетяна Хмелівська

Париж під час Тижня моди – це не тільки дефіле та afterparty. Це ще й робота численних салонів, де у форматі шоу-румів торгові марки представляють свої колекції баєрам. Серед найвідоміших – салони luxury на Вандомській площі, Tranoї на авеню Монтень. Тут же, на авеню Монтень, працює і Zip Zone Salon, мета якого полягає в тому, щоб познайомити молодих креативних дизайнерів із зацікавленими баєрами. У лютому цього року в роботі Zip Zone Salon взяли участь і українські дизайнери – Анна Бублик та Олена Даць.

З Оленкою Даць ми зустрілися тільки ввечері, тому що графік роботи на Салоні досить напружений. І, звичайно, поцікавилися – як справи на експортному фронті.

- Оленко, вітаю з прем’єрою в Парижі. Як ти потрапила на Zip Zone?

- Все починається з Ukrainian Fashion Week, - улыбнулась Оленка. – Півроку тому Аня Бублик запросила директора Zip Zone Salon на мій показ. Після цього мені прийшло запрошення взяти участь у Салоні.

- З чим приїхала до Парижу?

- Я взяла з собою осень-зима 2008-9 та видшиту фабрично весняно-літню колекцію 2008.

- І як сприйняли українську дизайнерку у Франції?

- Зацікавлено! Цікавились баєри, цікавились звичайні відвідувачі.

- А що саме цікавить закупників?

- Я спостерігала за іншими стендами і зробила висновок, що найкраще продаються звичайні футболочки: кілька моделей різних кольорів. Це викликає найбільший попит.

- Скільки кроків від участі у Салоні до показу у Парижу?

- Мені здається, що спочатку треба, щоб було хоча б 5-10 точок продажу. Звичайно, всі мріють про власний бутік, але це можуть бути навіть просто корнери у мультибрендових магазинах. І потім можна думати й про дефіле.

- А як краще просувати бренд – робити замовлення «під когось» чи відкривати власний бутік?

- Має бути і це, і це. Це неможливо поділити. У Львові є партнери, які відкрили бутік «Via Cavour», там продається тільки мій одяг. Я готова тиражувати свої речі для інших замовників.

- До речі, про тиражі та «другі лінії». Як тут просувається справа?

- Друга лінія простіша, тому що я малюю ескізи, і все інше мене вже не хвилює – все вже «настроено на поток». Мені навіть цікавіша друга лінія. А взагалі кожна частинка процесу приносить задоволення: спочатку місяць чистої творчості, потім показ, потім ти бачиш багато однакових суконь... Це зовсім інші почуття... Речі, пошиті на фабриці, інакші, ніж в ательє, і від виробництва багато чого залежить. Мені пощастило – я знайшла дуже гарне виробництво в Харкові.

- Хто ваш клієнт?

- Ми збираємось охопити два різні ринки. Одяг від Olena Dats’ – це вищий клас, перша лінія, і друга лінія - Olena Dats’ Gallery – для середнього класу.

- Чи є різниця між українськими та французськими клієнтками?

- Ні, жодної різниці. Кожна жінка – чи то француженка, чи українка, бажає бути красивою.

- Якою є для тебе найприємніша покупка?

- Насправді, приємніше за все, коли покупці не можуть вибрати: «І те хочу, і те, і ще вон те». Так і було на Zip Zone Salon:))



Наскільки серйозними будуть ті контакти, що їх було розпочато на Салоні, покаже час. Але те, що італійські, британські журналістки, побачивши колекції нашої співвітчизниці, запалали бажанням відвідати UFW, свідчить про те, що зацікавлення українською модою є.