Текст: Тетяна Хмелівська, редактор моди журналу „Сезони моди”Українські моделі успішно роблять кар'єру на Заході. Цього сезону наші дівчатка працювали на найпрестижніших шоу. Сніжана Онопка – у McQueen, Chanel, Valentino, Dolce&Gabbana, Gucci, Маша Маркіна – у Jil Sander, Gareth Pugh, Віка Куропятнікова – у Marc Jacobs, Маша Тельна – у John Galliano, Nina Ricci, Comme Des Garcons, Giles, відкривала Dior, у Наташі Чабаненко – ексклюзив з Prada, який вона відкривала і закривала... Про те, як працюється українкам у західних агентствах, я поговорила з Олександром – букером паризького агентства Next.



– Олександре, як працюють українські дівчата в Парижі?

– Дуже добре. Українських моделей дуже багато.

– Як швидко вони стають “топ”?

– Це залежить тільки від моделі. Буває, що з першого дня в Європі і до року, коли дівчинка просто стає готова. Потрібно працювати, отримати необхідний досвід. І, звісно ж, шанс. Це завжди шанс.

– Ви як ніхто інший знаєте, який типаж зараз у моді. Раніше були модні бразилійки, потім – дивні північні дівчата, тепер слов'янки...

– Цього сезону продовжується мода на класичні вродливі обличчя, з правильними рисами. Серед слов'янських дівчат багато саме таких.

– Наскільки для молодої моделі важлива участь у рекламних кампаніях? Адже вона просто може працювати на шоу...

– Бренд – кінцевий результат роботи. Більше за все котується парфум або косметичний бренд – вони дуже багато платять. А фешн-бренди платять мало. Але для кар'єри це престижно – ти “обличчя”, ти залишаєшся в обоймі з “топами”.

– А відкривати дефіле?

– Відкривати, закривати – це важливо. Але, насправді, навіть просто мати у своєму списку дефіле – це вже добре.

– Наскільки впливають обкладинки на кар'єру моделі, що починає?

– Обкладинки – це дуже добре. Це означає, що журнал – чи то Vogue, чи Numero, чи Harper’s Bazaar – вибрав модель “обличчям” журналу на місяць.

– У фешн-середовищі за Стівеном Майзалом закріплена слава відкривача нових імен. Кажуть, досить у нього знятися – і ти вже топ.

– Справді, так було два роки тому. Але я знаю дівчаток, яких він знімав на обкладинку італійського Vogue у минулому сезоні, але цього сезону я не бачу їх ніде, на жодному шоу. Зараз бізнес став настільки капризним і розбещеним, всі хочуть нових облич, що дівчинці, аби залишитися на плаву, потрібно дуже багато сил, професіоналізму. І навіть те, що ти була на обкладинці Vogue, через чотири місяці нічого вже не означає.



На Ukrainian Fashion Week мріють потрапити всі моделі столичних аґентств. На відміну від паризьких шоу, де кастинґи проводяться за два дні до дефіле, наші кастинґи починаються за місяць до показу. Дизайнери прагнуть подивитися дівчаток наперед, щоб вибрати кращих.



Андре Тан, дизайнер:

– Твоя улюблена модель?

– Мені дуже подобається Маша Тельна. Вона зараз – муза Рікардо Тіши (Givenchy), муза Ріка Оуенса.

– Дівчина, яка відкриває шоу, як правило, є “обличчям” колекції. У тебе “обличчя” міняються чи це одна манекенниця?

– У мене завжди міняються моделі від сезону до сезону. У мене немає чіткої переваги, мовляв, я люблю тільки цю модель і вона у мене відкриває і закриває показ. Мій останній показ закривала Віка Сасонкіна. До того ж, я ще молодий бренд. Я росту, розвиваюся. Валентино може сказати, що його модель, наприклад, це Водянова або Кемпбелл. Я молодий дизайнер, я в пошуку...

– З якими аґентствами ти співпрацюєш?

– Я завжди працюю тільки з L-Models.

– Вважаєш за краще працювати з перевіреними моделями?

– Не тільки. Є моделі, в яких я впевнений – впевнений у їх дефіле, у якості роботи. Від моделі залежить половина успіху колекції. Але я також дивлюся і нові обличчя. Я не зацікавлений в одних і тих самих особах. Але й ніхто з дизайнерів не бере одну і ту ж дівчинку, старенькі вже не в моді...

Ірина Тимофеєва, директор аґенції L-Models:

– Яка модель цього сезону найбільш запотребована на UFW?

– Найбільше шоу у Зоряни Запальської. Дизайнери люблять і Юлію Галкіну, якби вона не виїхала у розпал кастинґів, можливо, у неї було б більше шоу.

– Чи працюють на показах дівчата із західними контрактами?

– Ні, Ukrainian Fashion Week – останній в переліку фешн-показів, вони настільки емоційно і фізично виснажені, що вже просто не в змозі далі десь брати участь. Цього сезону ми зробили виняток для Андре Тана – у нього працювала Віка Сасонкіна. Наші гонорари моделям не можуть конкурувати із західними, але іноді буває, що хочеться підтримати дизайнера, і ми говоримо: “Треба!” Це просто крок назустріч дизайнерові.

– Чи існують у моделей контракти з дизайнерами, згідно з якими вони не можуть працювати в інших шоу?

– На Заході – так, там є таке поняття, як “ексклюзив”. Модель працює тільки на одному шоу – і більше ні у кого. Відповідно, отримує хороший гонорар, і їй це вигідно. У нас ще немає такого культу моделі. На жаль, наші клієнти ще не готові платити більше, щоб моделі не працювали десь іще. Але я думаю, що це правильна річ. Тому що є класні, популярні моделі, які можуть бути максимально запотребовані. Серед наших дизайнерів тільки Анна Бублик готова заплатити більше, тільки щоб її моделі цього дня більше ні у кого не працювали. Але, скоріше, це пов’язано з тим, що підготувати модель до показу вимагає багато часу, а перерви між показами короткі, і стилісти не встигають перефарбувати і переробити зачіску.

– Хто з дизайнерів любить працювати з новими особами?

– Не боїться брати нових моделей Лілія Пустовіт. Не боїться Андре Тан. Я думаю, що це добре, тому що у світі є таке поняття first face – дівчина, що відкриває шоу. Як правило, це яскрава, незасвічена ще модель. Її після показу можуть назвати “відкриттям сезону”. Якщо, наприклад, дівчина відкриває шоу Prada, це дає певний старт її кар’єрі. У нас немає такої культури, такого поняття, але ми поступово наших дизайнерів до цього привчаємо. А взагалі, наші дизайнери люблять перевірених моделей, тих, хто добре працює. Буває, що дизайнери замість кастинґа просто по телефону говорять, кого вони хочуть на показ. На Заході не так. Наприклад, у шоу Dior я бачила моделей, які дуже слабо ходили, але були класні зовні. Мене це вразило тоді, але зараз я розумію, що це не так важливо. У нас нових дуже складно просунути.

Юля Маховикова, аґенція Faces:

– Юлю, ти відкривала показ Ірини Каравай. Що відчуваєш, як “обличчя” колекції?

– Мені дуже приємно, тому що я люблю Іру і мені подобається з нею працювати.

– У кого ще ти працювала і будеш працювати?

– У Громової, Залевського, Літковської, Пустовіт...

– Буває таке, що тебе вибрали «обличчям» марки, а тобі не подобається те, що робить цей дизайнер?

– Мені пощастило, у мене такого не було.

– Часто ти хочеш придбати те, що показуєш?

– Дуже часто, але не завжди виходить фінансово.

– Чого бояться моделі на подіумі?

– Дівчата, які давно працюють, вже звикли і не бояться нічого. Може підвести тільки розмір взуття. І ще – прозорі вбрання. Багатьом моделям не дуже комфортно в них виходити...

– Кастинґ – це обов’язково для моделі, чи ти можеш його проігнорувати, якщо тобі не подобається дизайнер?

– Я так і роблю.



На фото: Юлія Маховикова на показі Ірини Каравай