Текст: Валентина Клименко та Тетяна Хмелівська

На фото: модель з коллекції Олени Олійник

Шостий день почався з дебюту - вперше на подіумі UFW представила свою роботу Тетяна Саматова, молода дніпропетровська модельєрка, що працює для модного Дому Lugaru. Стиль Дому - класика, улюблений колір - чорний. У цих запропонованих обставинах Саматова зуміла зробити непогану комерційну колекцію. Вузькі пальта в підлогу, смокінги, що ідеально сидять по фігурі, прозора шифонова блуза з летючими рукавами-крилами разом із музикою Rammstein надали колекції готичного настрою. Чоловіча частина колекції виглядала не менш, а в деяких моментах, і більш цікавіо за жіночу. Адже нікого не здивуєш дівчиною в тренчкоті і дорогих ботфортах, але плетений светр із широким шкіряним паском, який підкреслює талію молодого чоловіка, був ефектним. Мабуть, вперше в грі в "чоловіче-жіноче" виграла сильна стать.

Комерціалізація не завжди йде на користь, і це було помітно в колекції Олени Олійник. Талановитий художник і колорист, Олена розривалась між чистою творчістю і завданнями, які ставляться ринком. Хороші трикотажні блузони з глибоким декольте, блузки з тонкого трикотажу, милі сукенки - виконані в кількох кольорах схожі на креативну промислову колекцію. Від цього цілісність колекції дещо загубилась. Набагато цікавіша Олійник, яка не боїться змішувати стилі, фактури, принти. Дута безрукавка в дрібну квіточку, блуза з бузковими ірисами й смарагдовим стьобаним коміром - ось у такому, притаманному дизайнеру ключі мені б хотілось бачити колекцію Олени Олійник в жовтні.

Перша колекція Людмили Седляр і Вікторії Чикулай, що вже третій сезон працюють у тандемі під маркою LUVI, настільки вразила наповал усіх, хто її бачив, що тепер народ ходить на "мінімалісток" із заздалегідь підготовленим захватом. І дизайнерки, треба віддати їм належне, не підводять. Цього разу вони разом із більшістю віддали данину 70-м, і за їх словами, створили образ юної принцеси, що любить рок-концерти. Маленькі сукні, з імітацією відірваного подолу, недбало приметаного одного плаття на інше, рукава, пришитого з пропусками, майки з шкіряними планочками та бретелями, брюки зі спеціально "видутими" круглими колінами настільки образні, що не вимагають ні додаткових прикрас, ні аксесуарів. Своєрідними "аксесуарами" були живі соколи, яких з опаской виносили моделі на подіум. Дуже делікатно Людмила і Вікторія попрацювали з модним, але трохи вже набридлим лаком - вони були присутні тільки на швах футболок і "латках" на ліктях, і з кольорами - сірий гарно відтінявся білим, спокійний зелений світло рудим. Окремо в ряду вишуканих мінімалістичних шедеврів стояв білий лаковий плащ-трапеція з зеленими швами, це показово, бо ця колекція все таки є набором актуальних красивих речей, але не єдиним цілим.

Єдина мінімалістична колекція Наташі Глазкової була минулого разу, і то мінімалістичною її можна назвати дуже умовно - за рахунок складних кольорів і крою вона інтелектуально навантажила сукенки абсолютно простого силуету. Загалом Наташу не назвеш прихильницею мінімалізму і молодіжної моди, і її колекція сезону осінь-зима 20082009 "Відображення" - це 300% кутюр, складна за кроєм, образами і режисурою показу. В роботі над "Відображенням" художник в Глазковій переміг комерсанта остаточно і безповоротно - тому культурологічні цитати так і лилися на подіум безперервним потоком: складний геометричний крій, королівські коміри, барокова пишність, загострені складки суконь і блуз, мов лати Жанни Д+Арк , космічні пайеточні брюки і люрексові легінси, одягнені на каблук, що надавали ході манекенниць образу гуманоїдів. Провідний силует колекції - утровано витягнутий, розкішний шовк благородних кольорів - бордо, кобальтовий, чорний, сірий - навантажений деталями, кількість яких у непідготовленого глядача можуть знизити самооцінку. Красивий і аристократичний білий блок - ажур на твідових пальтах переносить їх у розряд арту. Взагалі то для полегшення розуміння і сприйняття складну колекцію варто було б показувати простіше, і напевне, краще було б відокремити лінію Natasha Glazkova від молодіжної лінії Sketches, яка має вже два блоки, бо зроблена двома молодими дизайнерками. Їх очевидно теж напружує простота, бо на білих блузах першого блоку домінує принт Пушкіна, і поєднуються вони з фантазіями на фрачну тему, а в другому куртки і пальта поєднані з шортами або закінчуються внизу як боді. Найцікавіше, що 8 фантастичних суконь із колекції уже замовили клієнти.

Дизайнери торгової марки DSFURS, яка працює з хутром, надихалися образом Одрі Хепберн у фільмі "Сніданок у Тіффані". Тому й показали не шуби в підлогу, збочуючись із веселковими кольорами щипаних чи стрижених норок, а мінімалістські хутряні пальта класичних кольорів - чорний, білий, сірий, коричневий, з рукавом три чверті, з заокругленими полами. Основний тягар колекції Chershes la femme покладений на норку, але є й пальто з хутра канадської рисі - найдорожче в колекції (за словами керівника проекту Ольги Альонової шкурки рисі невпинно дорожчають на хутряних аукціонах), з каракульчі, "голеного" бобра, лисиці. Делікатне оздоблення основних хутряних полотен зроблене з хутра койота, лами, песця, єнота. Ольга Альонова вважає, що в наших кліматичних умовах без хутра таки не обійтися, але хотілося б і в житті так красиво поєднувати норкову шубу з червоним манікюром на ногах, який так ефектно виглядає в туфлях із відкритим носком.