Текст: Валентина Клименко
На фото: модель з коллекції Валерія Декорсара
Для мене особисто – лаконічністю колекцій: якщо молодому дизайнеру є що сказати – це і в 10 виходах буде помітно, якщо ж «наша зустріч була помилкою» чи треба підрости, то хоча б не доводиться мучитися на довгому дефіле. Наприклад, дует kamenskayakononova показав міні-колекцію маленьких чорних суконь, дещо неправильних і делікатно деформованих, деякі з лямками, як у наплічниках, деякі з об'ємним силуетом зайця на боці, пару маленьких чорних пальт – і стало зрозуміло, що дівчата в майбутньому можуть приємно здивувати модну публіку. А малинових зайців, які стали головною фішкою колекції – і аксесуарами (намисто, підвіска), і темою для декору – після показу на бекстейджі публіка рвала на «тисячу дрібних хом'ячків». У малогабаритну колекцію дизайнеркам вдалося запхнути і адекватний чоловічий комплект, і білу сукню з оборками і шлейфом, модно «заляпану» чорним і червоним, і високі «шкіряні» чоботи до лінії підв'язок, які надають глем-роковій дівчині ілюзію ніг неймовірної довжини.
Так само зрозуміло, що Valeriy de Corsar, який вважає, що показав третину від нормальної колекції і тому й назвав її відповідно «13. Повне зібрання...», чудово відчуває пластику тканини, вміє працювати з об'ємом, пропорціями і прагне нестандартності, притаманної авангарду.
В жіночих моделях він добре попрацював із верхом – чітко виділена лінія плеча, гострий рукав, в чоловічих запропонував штани нестандартного крою – низька посадка, низька матня, між штанинами плісирована вставка, що нагадує індійські шаровари, пряма коротка сукня закінчується об'ємною «кабарешною» оборкою із різнокольорового фатіну. А образ клоуна тільки впорядкував різні прийоми і стилістики колекції.
Юлія Герасько у 2007 році отримала Ґран-прі на конкурсі молодих дизайнерів «Сезони моди – погляд у майбутнє», але її геометрична колекція «Скоро ювілей» вийшла абсолютно учнівською. Так наче дивишся захист курсової роботи у профільному інституті. Сіро-жовто-зелені кола, прямокутники і квадрати, асиметрично зшиті і нашиті на короткі трапеції-безрукавки, вважає дизайнер, відсилають у 50-ті роки ХХ століття. Грамотний трикотаж – гольфи, гамаші, авангардні сумки, взуття з плетеними елементами – трохи пом'якшує перше враження.
Людмила Болдирєва закінчила Central St. Martins College of Art and Design, жила в США, і каже, що її колекція присвячена синтезу різних культур. А в «міксері», звісно, знайдеться місце і шароварам з блузою з великим капюшоном з прозорої золотистої тканини, наче з «Тисячі і однієї ночі», і ребристим футуристичним курткам, і трапецієподібним накидкам. Може, синтез вийшов таким тотальним, що й колекція розпалася?
Багато цікавих речей було в чоловічій колекції, яку показала Марина Куц – брюки з ефектом подвійного пояса, сорочки, зшиті з шовкового та в'язаного вручну трикотажу, плащ із чорнильними розводами, що нагадують небо з хмарами, брюки – від дуже вузьких, схожих на радянські «трєнікі», до дуже широких. Плексигласова кишеня на сорочці і бутоньєрка з колосків – ефектний штрих до химерного, але приємного образу. Колекція цільна і продумана.
