дивитися усі колекції
Розповідає Тетяна Соловей:
Моделі – наймодніші-у-тусовці (вони першими бачать усі колекції!) – активно носять джинси і піджаки своїх бойфрендів. Нині це стало трендом найбільш зухвалої та яскравої вуличної моди.
Едуард Насиров в колекції весна-літо’2009 для ТМ «СТОЛИЧНИЙ» представив чоловічу та жіночу лінії і талановито втілив витаючі у фешн-повітрі ідеї полісексуальності та 1980-х. Вторгнення на територію чужого гардероба вітається. ВОНА цілком може поживитися його спортивними кофтами, шортами, парками і тренчами. ВІН цілком може приміряти її жилет з латексу, а обруч з прикрасою у формі оригамі примайструвати на шию замість метелика. Добре, що сорочки з горизонтальними плісе замість маніжки і для нього, і для неї це дозволяють.
Яскравими знахідками колекції були ДУЖЕ характерні для світових показів весна-літо’2009 кольорові блоки. Гірчичний/сірий/кольори морської хвилі та сірий/хакі/припиленої троянди – для дівчат і хакі/грибний/сірий – для хлопчиків. Друга блискуча знахідка – браво, Едуарде! – укорочені банани зі штрипками, оригінальна гра з модою на 80-ті, та ще й під музику, що розриває танцполи дискотек в дусі Studio 54. У фіналі показу Ольга Сумська, у сонячній сукні з ефектом «тоу-тоу», танцювала від душі. Більш стриманим, але не менш натхненним, виглядав Віталій Борисюк.
Так, все-таки модність – це молодість.
Що ближче до літа, то актуальнішою стає мантра «простота і легкість». Христина Бобкова у новій колекції попіклувалась про міських працюючих дівчат, які іноді згадують про відпочинок і бажають щось красиве і зручне для вакацій.
На подіумі дизайнерка створила найпереконливіший літній настрій. Пісок і каміння, босоногі засмаглі феміни, ніби щойно вийшли з піни морської, з блискучою шкірою і мокрим волоссям та найбільш літньо-позитивний саундтрек у стилі реґґі – обробка теми Боба Марлі – навіювали глядачеві «Everything`s gonna be all right».
Колекція була такою ж переконливою у настрої Sun-Sea-Sand. Тканини – тільки натуральні: швидко висихаючі льон, бавовна, шовк і конопляне полотно. Кольори – ніби вицвілі під палючим промінням сонця: пісочний, золотавий, хакі та легковажні квіточки-малюнки. Компліментарний крій: короткі шорти, оригінально скроєні спідниці-шорти і брюки складної конструкції, достатньо вільні у зоні стегон – на випадок, коли міська дівчина надто захоплюється дієтою. Плаття з ефектом деґраде, топи з драпіруванням та фантазійної форми хустинки на голову. Було дещо для вечірки біля басейну: пляжні кімоно і тренчі з коротким рукавом, ідеальні для комплекту з високими підборами.
Моделі, рухаючись подіумом, мрійливо знімали окуляри і вдивлялися в горизонт. Все просто. Що ще необхідно дівчині, змученій кар’єрою, на відпочинку? Ясна річ, курортний роман!
Розповідає Наталія Полянчук:
Бриджіт Бардо, Марлен Дитріх, Шерон Стоун і незрівнянна Мерилін Монро у ворголівській «інтерпретації» – вони зустрілися у весняно-літній колекції Лариси Лобанової, відгукнувшись на заклик дизай¬нерки «cherchez la blonde». Так-так, Лобанова
оголосила «у розшук» втілення «класичної краси» – світлокосок із сяючими очима та по-весняному ду-у-у-же нестійким характером. Вони й уособлюють пору цвітіння, їм пасують квіт абрикосів, сакури і чайні троянди. Вони стверджують, що у фаворі – рожевий. А також – сяючі тканини, вкраплення срібного блиску та сліпучий золотий. Це – жінки-квіти, що прагнуть приваблювати бджілок, вередуючи, себто постійно змінюючись. Три фази їхніх метаморфоз – три блоки колекції. Безтурботна лялькова (а-ля-барбі) дівчинка із яскравими футболочками, маєчками з легковажними принтами, куцими шортиками, веселими бли¬скучими купальниками, спортивними костюмчиками з нетрадиційних для цієї «гри» тканин поступово перетворюється на бізнес-леді. Щоправда, підсвідомо уникаючи нудних тонів і залишаючи за собою право на вузьку кокетливу спідницю-міді. Апофеоз її метаморфоз – шикарна кінодіва, вдягнена у вечірні сукні в діл, зухвалі то мерехтливим кольором, то високим – до стегна – розрізом. Єдине, що у цій яскравій грі зміни іміджів лишається постійним – підкреслена жіночність. Джентльмени, увага…
Головна заповідь Анни Бублик – від показу до показу не повторюватися. Тому не дивно, що основні кити колекції сезону весна-літо‘2009 – оригінальність, зухвалість гіпервинахідливість. Натхнена екстре¬мальними захопленнями своїх дітей, дизайнерка вирішила використати подіум як майданчик для власних creative games. Легких шляхів ми не шукаємо: задіяти близько 90 осіб, щоб вибудувати білосніжні декорації – антураж розваг скейтбордистів та аматорів роликових ковзанів, обкатати тему «бублика» – єдиної константи модних рівнянь дизайнерки (він мандрував від вирізів внизу капрі до майже архітектурних форм кофтинок і стилю зачісок), нашарувати творчі рішення, мов піраміду – не дарма ж ідея колекції заявлена як «перехід із площини у 3D-простір». Нагромадження складок, легкі жабо, рукава, що нагадують крила футуристичного метелика – якщо підбирати всьому цьому загальну назву, краще, ніж «урбаністично-жіночний стиль» не придумаєш. Бриджі, капрі, брюки – від вкрай обтислих, зі штрипками, до класично-прямих, пляжна туніка з бахромою, варіації на тему «кенгурушок» і строгі тренчі, легкі барвисто-квіткові сукенки і сукня фінального виходу – 35 метрів тканини!. Починається все прекрасним «білим» на білому тлі блоком, поволі доповнюється яскравими аксесуарами – і переходить у феєрію кольору. Насичений зелений, густий фіолетовий, спалахи фуксії – як окремо, так і фривольно збиті у коктейль, на який наважиться не кожна. Екстремально!
Розповідає Марія Халізєва:
Здавалося – краще, ніж колекція NB Karavay, вже нікуди. Виявилося – краще нікуди, але ж можна зовсім інакше. Відкидаючи емоції, констатуємо факти. По-перше, дизайнерка чудово відпрацювала тему – Марія Приймаченко, якій була присвячена весняно-літня колекція Nota Bene & Karavay, не затьмарила моду, майстерність та власне речі, як це сталося із колекцією Оксани Караванської. Про велику українську худож¬ницю нагадували аплікації та вишивка камінцями Swarovski і традиційні караваєвські прикраси, героями яких цього разу стали чудернацькі мешканці приймаченківського «звіринця». По-друге, речі виглядали більш етнічними, ніж завжди. Мотиви українського костюма пролунали у спідницях і блузах, сарафанах і накидках-кейпах з м’якенького сірого льону. Навіть гаремні штанці з пластичного джерсі виглядали по-українськи – саме такі, певно, носила Роксолана. По-третє, невловимо українською (і дуже, дуже красивою!) була колірна гама колекції: теплий білий, сірий, бузковий, лавандовий, сливовий, глибокий індиґо, а поруч – яскраві спалахи фуксії, гірчичного та сонячно-жовтого. Абсолютний must have наступного сезону від Каравай – оксамитове opera coat, яке виглядає як розкішний вінтажний жупан. Ця несамовита краса виділялася навіть на фоні абсолютної гармонії колекції Nota Bene & Karavay.
Після Ірини Каравай своє бачення наступної весни представив Андре Тан. Його колекція була присвячена одному з найвизначніших дизайнерів ХХ століття Іву Сен Лорану, який пішов із життя у червні цього року. Андре Тан запевняє, що він не копирсався в архівах маестро і не намагався копіювати його легендарні речі. Відповідально заявляю: ні, не копирсався. Тому що насправді під час перегляду цієї колекції на думку частіше спадали Крістіан Лакруа, Емануель Унґаро та П’єр Карден, тому що колір в ній забив все. Ліловий, електрик, рожевий, смараґдово-зелений, червоний і блакитний – яскраві та радіоактивні, всепоглинаючі і нещадні до крою, який цього разу якось не вдався (ну, не сиділи речі на тоненьких модельних фігурках, не сиділи…). Зате чудово сиділи вуалетки, які певно потрапили в колекцію прямісінько із провокаційної «похоронної» фотосесії славетного Стівена Мейзела, присвяченої пам’яті мсьє Лорана, яка вийшла у серпневому Vogue Italia.
Розповідає Тетяна Соловей:
У кожному модному місті – модному в сенсі того, що в ньому проводиться свій Тиждень моди – мусить бути своя Вів’єнн Вествуд. Українська мода може пишатися своєю панк-королевою – Лілією Літковською, яка презентує колекції для ANNLEE. Можливо, очікувана нова епоха в моді прийде із захмарних фріківських висот і явиться нам, як одкровення гри в моду.
Лілія – мегастиліст! Зробила перфекційну колекцію і спромоглась представити чоловічу та жіночу лінії в єдиному ключі, причому так, що всі речі видалися абсолютним must-have.
Повна назва колекції весна-літо’2009: «Жечь не запретишь, или Коллекция для рыжих». Лілія «отожгла». Таке відчуття, що нам сказали щось на зразок: «Ну і їжте свої модні галіфе» і показали свої by ANNLEE, і вони від того стали по-справжньому гостро-модними! Те ж cаме – про фраки-тренчі, бахрому на сукнях і «волосатих» довгих кардиґанах, трикотажні комбінезоні з принтами із комбінації пальців (пристойної!!), шовкові складноскроєні сукні, туфлі «ґарсон».
Однозначно. Чоловіча колекція – як це було з чоловічими колекціями Енді Слімана для Dior – буде носитися радикально модно налаштованими дічатами як рідний дрес-код. Як можна відмовитися від чудернацьких, ніби сповзаючих, скіні-брюк або галіфе, чи сорочки з 1/2 жилета, який пристібається до застібки на спині!
Ліля, спасибі за рудих! На підтримку я навіть готова стати рудою. І нехай колір мені не пасуватиме, але сміливості БУТИ, а не ЗДАВАТИСЯ модною, додасть. На 100 %.
дивитися усі колекції
